***
У тебе очі кольору весни,
твої вуста за мед смачніші,
без тебе я не бачу сни,
без тебе строки ці - не вірші.
Я вже не раз про це писав,
та повторю̀ ще сто разів,
що я сильніше не кохав,
яку в той день тоді зустрів.
Багато хто винить минуле,-
моє мене лиш надихає.
Завжди кажу: було що бу̀ло,
бо мертвий той, хто не кохає.
06.04.2015 Дмитро Єрмак (Редактор - Оля Єрмак)
________________________________________________________________________________________
***
Мені так боязко дивитись
в твої очі, у них я бачу цілий світ,
так хочеться на тебе злитись,
але твій дотик розтопив граніт.
Мої думки, немов лимани,
що безнадійно розлились,
так легко роблять в тілі рани
слова ,тобою сказані колись.
Ти та, яку терпіть не можу,
але ж без тебе чомусь я- не я,
і не знайти мені на тебе схожу,
тому я вдячний, бо ж ти моя.
24.03.2015 Дмитро Єрмак (Редактор - Оля Єрмак )
________________________________________________________________________________________
***
На небі сонечко сіяє,
осінній пахне урожай,
а молодь пісеньку співає,
що лине вдаль за небокрай.
І поле золотом покрите,
жовтіють спілі колоски,
та босоніж танцюють діти,
на головах у всіх вінки.
Це все простори українські,
красива й щедра ця земля.
Кохай турботу материнську ,
тут батьківщина і сім'я.
Для захисту роботи талановитого художника :)
14.03.2015 Дмитро Єрмак (Редактор - Оля Єрмак )
Автор картини - Елизавета Константинова
________________________________________________________________________________________
***
Упа̀дуть ідоли ворожі,
і вийде сонце із-за хмар,
їх мотиваціє - це гроші,-
нас мотивує лиш "Кобзар".
Змінились погляди суспільні,
не стало кращим це життя,
ми українці ,ніби вільні,
та ми для ворога- сміття.
Про людяність,і честь та гідність
тут годі язиком тріпать,
коли в душі панує бідність,
то що про розум тут казать?
Багато слів лилось рікою,
ділили на своїх, чужих,
зігнали й правили юрбою,
як не один- то інший псих.
Тепер же висновок відомий,
бо зараз, як сто літ назад,
друкують той сюжет знайомий,
і ділять хто тут кому брат.
13.03.2015 Дмитро Єрмак (Редактор - Оля Єрмак )
_________________________________________________________________________________________
***
Я знаю, що ще одна мить,
і це скінчиться, ніби сон.
я співчуваю, що болить,
не трать всі сили на прокльон.
І кожен день і кожну ніч,
я задихаюся й тону.
вуста торкнуться твоїх пліч,
більш не лишу тебе одну.
зажди, не йди, чекай, прошу!
бо ці рядочки не пусті.
"люблю тебе",- тобі кажу,
ще раз повторю у листі.
І знову з розуму зведеш ,
думки мої всі на папір,
а тут і слів не підбереш,
так, тяжко дуже це, повір
11.03.2015 Дмитро Єрмак (Редактор - Оля Єрмак )
_________________________________________________________________________________________
***
Вода прозора - не роса, - то Україна,
то сльози одиноких матерів.
це сльози батька, що хоронить сина,
безмежна туга всіх укра̀їнських степів
Знедолена, самотня батьківщино,
що роблять із тобою вороги?
навіщо мучили тебе ,моя дівчино,
навіщо вільною скували в ланцюги?
У тебе ж , мила, незвичайний простір,
ти вільна від Донбасу до Карпат.
та знов почула гу̀чний постріл,-
то вкотре вистрілив колишній "брат".
06.03.2015 Дмитро Єрмак (Редактор - Оля Єрмак )
_________________________________________________________________________________________
***
Привіт.
я знаю, ми ще не знайомі.
і я пишу до тебе перший лист,
слова у реченні ще невагомі,
але вони утворять певний зміст.
Багато що хотів у тебе запитати,
та відповідь , на жаль, ти не даси,
тому що ти мене і не захочеш знати,-
кому такий потрібен в ці часи?
Ні, не виню тебе і навіть не посмію
щось зайве в твою сторону сказать,
я просто напишу на скільки вмію,
щоб всі емоції до тебе передать.
Ми не знайомі ще, але я добре знаю,
я досконало вивчив весь твій світ ,
і потайки про тебе завжди дбаю ,
бо розтопила ти у моїм серці лід.
14.02.2015 Дмитро Єрмак (Редактор - Оля Єрмак )
_________________________________________________________________________________________
***
Мелодія тихенько грала,
поволі простір опускався до землі,
сиділа дівчина в куточку і ридала,
ковтала сльози крізь сумні пісні.
Та музика немов лилась рікою,
і в ту ріку гіркії сльози все лились,
до її щастя лиш було подать рукою,
на жаль, воно прийде не зараз, а колись.
А пісня все продовжувала грати,
і дівчина розбитою була,
вона вже знала, що не буде мати
того, чого зробити не змогла.
надії на життя уже не стало,
приреченою кинулась в вікно,
погасло сонце, яке так сіяло,
і збігла кров із неї, як вино.
13.02.2015 Дмитро Єрмак (Редактор - Оля Єрмак )
________________________________________________________________________________________
***
Ми - діти нашої країни,
ми - гордість рідної землі,
несемо славу України,
але ми є іще малі.
Усе ми зможем подолати,
ми пройдемо нелегкий шлях.
нікому нас не роз'єднати,
й не знищити любов в серцях.
Вже закарбовано навічно
у душах наших ті сім літер,
ми заявляємо публічно,
що це не є слова на вітер.
Ніколи й ні за які гроші
не продамо рідного краю
ми не бандити, ми - хороші,
і в цих словах я запевняю.
10.02.2015 Дмитро Єрмак (Редактор - Оля Єрмак)
_________________________________________________________________________________________
***
Я нагадаю вам про Крути,
і хочете цього чи ні:
я нізащо не дам забути,
бо ж квітнуть мальви на весні.
Героями вже стали рано,
їх шкода і така печаль,
і душу розриває рвано
моя глибока й щира жаль.
Віддати шану їм належну,
бо положив же кожен з них
частинку серця незалежну,-
ми пам'ятаєм подвиг їх.
10.02.2015 Дмитро Єрмак (Редактор - Оля Єрмак )
_________________________________________________________________________________________
***
Без тебе світ мені не милий,
ти зникла, я також пропав.
з тобою я безмежно щирий,
з тобою я в дитинство впав.
Насправді доля невідома,
майбутнє бачить я не міг.
тепер ти лиш моя знайома
ти - дівчина, яку беріг.
Так суджено було богами,
щоб долю хтось мою писав,
щоб я був топтаний ногами,
був скошений і мертвим впав.
Не від хвороб, а горем вбитий
і втрати ті, які зазнав,-
донесхочу я ними ситий
я вдосталь їх уже пізнав.
09.02.2015 Дмитро Єрмак (Редактор - Оля Єрмак )
_________________________________________________________________________________________
***
А хочеш я словами зачеплю?
вони будуть не грубі, а приємні.
у них я передам як я люблю,
і як обожнюю слова твої непевні.
Як боязкі твої повільні кроки,
що робиш поступово ти,
як сердишся і ставиш руки в боки,
коли не можеш бажане знайти.
Коли нахмуриш свої гарні брови,
(вони тобі так додають краси)
і не опишеш ні на якій мові,
їх не розхвалять милі голоси.
Ти не приступна і така уперта,-
з-за цього у тобі немає меж,
ти завжди з усіма така відверта,
і цього у тобі не забереш.
03.02.2015 Дмитро Єрмак (Редактор - Оля Єрмак )
_________________________________________________________________________________________
***
Листів від тебе вже немає,
ти зникла згодом і пішла.
Куди поділась й Бог не знає,
ти швидко іншого знайшла.
Кому ти віддала свободу?
Хто полонив твої думки,
яку ціну чи насолоду,
взамін взяла ти залюбки.
Усі мої зусилля марні,
ти легко їх похоронила,
у тебе очі дуже гарні
та ними, жаль, ти не любила.
01.02.2015 Дмитро Єрмак (Редактор - Оля Єрмак )
_________________________________________________________________________________________
ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ КУЗЬМІ АНДРІЮ ВІКТОРОВИЧУ.
***
Цей лютий розпочавсь жахливо,
суцільний смуток і війна,
я подих затаїв тремтливо
з думками чи закінчиться вона.
та я ці строки відведу окремо,
для службовця моєї держави.
цього дня із пам'яті не зітремо,
це кожного громадянина справи.
Він пішов із життя будучи молодим,
і залишив приємні моменти.
справедливим він був, але не злим,
на це є свої аргументи.
І таланту його ціни я не знав,
і мільйони ним милувалося.
таким молодим він вже горя зазнав
і життя його в мить обірвалось.
Спочивай з миром, Андрію. Світла пам'ять тобі.
Інтонація вірша кульгає, але я намагався піднести свої емоції, які в ідеалі може ні зміг передати, та принаймні в ці рядки вклав усю душу.
02.02.2015 Дмитро Єрмак (Редактор - Оля Єрмак )
_________________________________________________________________________________________
***
Приходь до мене, коли сняться сни,
приходь до мене на світанку,
прийди хоча б до першої весни ,
побудь у мене хоч до ранку.
Не йди, коли на дворі сніг,
не йди, ще недопита кава,
не залишай на розпутті доріг
мене, моя ти дівчинко лукава.
Хоч я не вартий твого дотику руки,
не вартий я нічого в цьому світі,
ти маєш буть щасливою, а не навпаки ,
ти маєш бути фарбою в яскравім розмаїтті.
Та все ж таки приходь до мене в сни,
бо я живу без тебе, як без кисню,
чекатиму тебе цієї я весни,
і на повтори буду ставить нашу пісню.
26.01.2015 Дмитро Єрмак (Редактор - Оля Єрмак )
_________________________________________________________________________________________
***
"Лікарю, я помираю?",
"Ні, мій любий, ще не час,
Ви сильні духом, я вірю, і знаю,
У моїх силах врятувати вас".
"Де ти взялась така уперта?
я ж весь порізаний, побитий".
"Мій соколе, з тобою я відверта:
ти дихаєш, а значить не убитий".
"Навіщо ти товчешся біля мене?
Мене не врятувати, не спасти".
"Ти зрозумій, солдате, незбагненне :
я в змозі твоє тіло зберегти".
"Покинь мене, я помираю,
у тебе ще з півсотні юнаків".
"А от коли тебе перемотаю,
піду лічити інших козаків".
Тривала б ця розмова дуже довго,
вона в халаті змурзаним в крові.
їй було там вже майже ні до чого,
бо смерть його не вклалась в голові.
Вона кричала дуже сильно і ридала ,
вона це так і не змогла збагнуть,
Була ж бо впевнена і точно знала,
що не в труні його додому відвезуть.
І що там було далі- невідомо,
Скрізь крики чути шум і гам,
Солдатам це все так знайомо,
Вони воюють, щоб це не відчувати нам.
25.01.2015 Дмитро Єрмак (Редактор - Оля Єрмак )
_________________________________________________________________________________________
***
Я буду там, де ніхто не чекає,
я буду один у пустій самоті,
плачуть лиш ті, хто горя зазнає,
не пустять сльози в кого душі пусті.
Знайди серед темряви, я догораю,
знайди мене серед завтрашніх днів,
тим часом тихенько я замовкаю,
тим часом у серці я сильно горів.
Забудь ти мене і більше не треба,
Забудь ти мене ,-я вже якось звик.
маленька клітина я, схоже, амеба,
це дивно, та все ж таки серця мій крик .
16.01.2015 Дмитро Єрмак (Редактор - Оля Єрмак )
_________________________________________________________________________________________
***
Забирай усе, що зосталось .
і вбивай, і знищуй мене,
ти так щиро тоді насміхалась,
і тільки думала лиш про одне
ти ворон, що в полі голосить,
хвалькувата, й абсурдні слова.
душа радіє і допомоги не просить,
і після розлуки ти наче нова.
Немає у тобі ні жалю,ні правди,
обманом ведеш за собою усіх.
не треба, ти знаєш, цього вже не варто,
на душу свою взяти ще один гріх.
Напевно, це щира твоя поведінка,
ти з нею родилася, і з нею помреш,
та мрія твоя поки ще не здійснилась.
здійсниться вона, коли все розіб'єш.
15.01.2015 Дмитро Єрмак (Редактор - Оля Єрмак)
_________________________________________________________________________________________
***
Божевільним не треба раю,
ні кохання, ні краплі жалю,
я роблю це, я в це поринаю,
я займаюся цим, бо люблю.
Я люблю читати рядочки,
ні, не ті, що я сам написав,
я псую лише білі листочки,
мій папір у дурні закисав.
Я не стану великим поетом,-
це амбіції, мрії дурні .
саме цим натхненним сюжетом
я із римою знищую дні.
10.01.2015 Дмитро Єрмак (Редактор - Оля Єрмак)
_________________________________________________________________________________________
***
Ми народилися з питанням,
і змушені з ним помирать:
де ходить смерть,- там є прощання,
на неї відповідь ми хочем знать
життя триває дуже довго,
і котиться кудись за гай
і ,все ж таки ,це так убого ,-
один момент, і все, прощай.
і я, і ти -ми є безвинні ,
ми вийшли з берега ріки,
і в цьому ми з тобой не винні,
у цьому винні лиш зірки.
07.01.2015 Димтро Єрмак (Редактор - Оля Єрмак)
_________________________________________________________________________________________
***
Я хочу бути біля тебе,
щоб чути твої серця стуки,
і щоб тримати біля себе
твої холодні ніжні руки.
забути все, що навкруги ,
і нехтувати всім на світі.
зійдуться ще два береги,-
я вже потрапив в тої сіті.
На жаль, тебе ще не існує,
принаймні, у моїм житті,
й моя уява фантазує,
щоб не вмирати в забутті.
05.01.2015 Дмитро Єрмак.. (Редактор - Оля Єрмак)
_________________________________________________________________________________________
***
Вже зроблений останній подих,
і обірвалася струна.
чи здатен на великий подвиг
й позбутися навік багна?
переплелись наші стежини,-
ми мислимо не так, як всі.
і думаєм, що сенс людини-
побачить смерть в усій красі
і ця дорога нас веде
прямісінько у небуття ,
і в голові там, де-не-де,
я вибрав смерть, а не життя
01.01.2015 Дмитро Єрмак (Редактор - Оля Єрмак)
_________________________________________________________________________________________
***
За що, питаю я у тебе,
за що ти маєш не земну
таку красу?-, таку не треба ,
у ній одній лише тону.
Хто дав тобі такі вродливі
ті оченята ,чарівні ,
вони, напевно, не зрадливі,
бо в них палають два вогні.
Хоч смішно це, може, банально,
то ж вибачте за простоту,
та я закоханий реально,
бо в ній я бачу доброту.
30.12.2014 Дмитро Єрмак.. (Редактор - Оля Єрмак)
_________________________________________________________________________________________
***
Заплакані дівочі очі
з надією чекають долі,
Із ранку самого й до ночі
сама з собою у неволі.
Без крил, але літати хоче,
Ілюзія - її життя,
живе собі, та не охоче,
й тихенько падає у небуття.
і ранніми слізьми вмивається
частіш ,ніж падають дощі,
інколи навіть всміхається,
та лише глибоко в душі.
28.12.2014 Дмитро Єрмак.. (Редактор - Оля Єрмак)
_________________________________________________________________________________________
***
Вродлива ти, рум'яні щічки,
народ не бачив ще таку красу,
і очі твої - дві бурхливі річки,-
своє захоплення до тебе донесу.
в рядках не описати твою вроду,
не підберу слів чарівних,
пірнути б в твої очі, чисту воду,
щоб від кохання потонуть у них.
я б задихався щохвилини,
і щосекунди умирав,
терпів би вічності години,
щоб хоч для тебе другом став.
23.12.2014 Дмитро Єрмак..
_________________________________________________________________________________________
***
Чому ти плачеш, чи здуріла?
бо ж твоїх сліз не треба лить,
ти все віддала, все зробила,
йому зрадливим в світі жить
Не ти тут винна, скажи :"досить",
не ти ж бо зрадила йому,
а як пробачення попросить,-
проігноруй і вдай німу.
всі зрозумілі його дії,
розряд у серце від грози,
тому понурся в свої мрії,-
не вартий він твоєй сльози.
22.12.2014 Дмитро Єрмак..
_________________________________________________________________________________________
***
Нас розлучила даль далека,
Я лиш присутній у листах,
для нас це, певно, небезпека,-
Для тебе біль, для мене страх.
Нас випробовують на міцність:
Чи сильні ми, чи не здались,
я знав ,з тобою час - це вічність
ми в нескінченність подались.
Без тебе дні - жорстокі муки,
Не вистачає твоїх слів,
не подолають нас розлуки,
не зроблять так ,щоб я зомлів
09.12.2014 Дмитро Єрмак
_________________________________________________________________________________________
***
Сльози, біль, у серці туга,
і смуток за родиною,
Я воював і втратив друга,
Коли бився з твариною
Насамперед я не боюся,
я просто хочу знати
як не за нього, то за що
мені тут помирати?
Ти ж відібрав у мене все:
зарплату, честь і гідність
як не уб'ють, то пронесе,
то ж вижить необхідність.
Я передам своїм синам,
усю гіркую правду ,
як депутати брешуть нам,
як люди мруть за банду.
09.12.2014 Дмитро Єрмак..
_________________________________________________________________________________________
***
Твої губи - це солодкий гріх,
Гріх, який з розуму зводить ,
Я лю̀блю твої очі і твій сміх,
у нім любов, яка мені нашкодить
Твоє волосся темне й чарівне,
воно розвіюється вітром,
твоє кохання швидко промайне ,
як блискавка ,що блимне світлом.
Красива ти, але і одинока,
Самотність - це твоя межа,
Для когось ти дівчина кароока ,
Для мене ти убивця без ножа.
04.12.2014 Димтро Єрмак..
_________________________________________________________________________________________
***
Багато хто нас осудив,
Багато хто іще осудить,
Ти просто знай, що я любив
Ми люди, нас з тобою час розсудить.
Багато слів, багато бруду,
та ти звикай ,бо так завжди,
ти придивись, там серед люду
є заколотники біди.
Нестимуть вічні муки й сльози,
Нестимуть тільки сум і страх,
Та вже ніякі буйні грози
Не вб'ють любов, що на вустах.
04.12.2014 Дмитро Єрмак..
_________________________________________________________________________________________
***
Ще вчора ти разом зі мною,
а згодом кожен по собі,
я дихать міг лише тобою,
усе віддав одній тобі
Ми нехтували почуттями,
І у мрійництві два світи,-
наче любили до безтями ,
та згодом нікуди іти.
Ми ,виявляється ,не здатні
На щирість світлих почуттів ,
з тобою ми лише придатні
тихенько тліть до кінця днів.
Себе засуджую суворо ,
та хочу знов себе втішѝть-
я не дивлюсь на все прозоро
Бо маю право я грішѝть.
30.11.2014 Дмитро Єрмак..
_________________________________________________________________________________________
***
Загомонів старий Дніпро,
І Ненька Україна кличе
До бою встати за добро,
За Волю встати войовниче.
Війна іти буде віками,
Героїв сіяні поля,
Святе завдання перед нами,
Щоб вільною була земля!
Я народився в Україні
я хочу віддано прожить,
І змалку самого й донині
на благо лише їй служить!
02.12.2014 Дмитро Єрмак..
_________________________________________________________________________________________
***
На мить затихли автомати ,
Годину ворог ще здрімне,
а потім вибухом гранати
криваву січу розпочне.
Зніяковілий і виснажний
Юний хлопчина- одинак.
Почнеться довгий бій ,затяжний ,
Та не впаде славний козак.
Хоч сил вже зовсім не зосталось,
і спокою вже не знайти,
Йому ,бідненькому, дісталось
Свою країну берегти.
Він лічить прожиті хвилини,
Хоч сум страшніше за той страх,-
Майбутнє й доля України
Тепер лише в його руках.
01.12.2014 Дмитро Єрмак..
_________________________________________________________________________________________
***
І знов буденнії турботи
Примушують нас вічно жить.
І знову пафосні клопо̀ти
Нас надихають все любить.
Закоханий в життя без міри,
Я лю̀блю той наступний день
Повір, ніякі лицеміри
Не позбудуть мене натхнень .
Я ро̀блю те, що забажаю,
Пишу тому, що я люблю,
Та про одне я вас благаю:
Життя не зводьте до нулю.
Радій собі і не журися,
Радій хоч то̀му, що живеш,-
Ти є людина з цим змирися,
Коли кохаєш - не умреш.
25.11.2014 Дмитро Єрмак..
_________________________________________________________________________________________
***
Відлуння осирілих вулиць,
Там ,де разом бували ми,
ти йдеш собі, немов прибулець,
відчувши погляди юрби.
І ностальгія гріє душу,
і я дивлюся в слід на тих,
і я постійно чомусь мушу
вбачати добре щось у них
Мені із вами було добре,
але було то вже колись,
у мене серце не хоробре,
але ж у вірності клялись
Я знаю, що було все марно
Життя підносить свій урок,
але ось так чинить не гарно
та помилка- це мій наступний крок.
15.11.2014 Дмитро Єрмак..
_________________________________________________________________________________________
***
Відважне серце коване з металу,
Що не злякалося складних умов,
Він не являвся найвищим сортом ідеалу,
Але життя віддав він за любов.
Він так любив буть у турботах,
Він так безмежно все кохав,
Та закінчилося усе в скорботах,
Гранату в пазуху запхав.
Не здався ворогу у руки,
не побоявсь зірвать чеку,
він знав, що чорні, дикі круки
тіло клювати прилетять із далеку.
Та він про це майже не думав,
він думав лиш про тих людей,
що ще лишилися живими,
він думав про своїх дітей..
12.11.2014 Дмитро Єрмак..
_________________________________________________________________________________________
***
А нами всі маніпулюють,
ведуть нас просто в небуття ,
Нами, як кеглями жонглюють,
начхав на наші почуття.
Так розкажіть мені, шановні,
навіщо вам на світі буть,
ви у середині і зовні
дуже отруйні наче ртуть
Такі гнилі у вас ті душі,
що просто вже немає сил,
ви до людей усіх байдужі
життя розвіє вас, як пил.
12.11.2014 Дмитро Єрмак..
_________________________________________________________________________________________
***
Давай попробуєм злетіти,
проігноруєм ту печаль,
нам треба тільки захотіти,
щоб полетіти туди в даль.
Давай зітремо собі пам'ять,
почнемо з чистого листа,
а нас у прірву чомусь кваплять,
та це ,здається, не спроста.
цей світ жорстоко намагався
нас затягнути аж на дно,
і як би ти тут не старався,
тебе затягне все одно
лиш одиниці які в змозі
пройти дорогу не легку,
і, будучи вони в облозі,
знайдуть ще сили для стрибку.
гойдатись будемо на хвилі,
і крізь обійми ті терпкі,
ми подолати ще не в силі,
бо ми з тобою ще слабкі.
09.11.2014 Дмитро Єрмак..
_________________________________________________________________________________________
***
Давай "попалимо мости",
щоб дихать в повні груди,
не дай життєвий шлях пройти,
крокуючи в ніку̀ди.
Життя коротке і не дай
мені знов помилитись ,
бо грішників не пустять в рай
і з цим треба змиритись.
Коли позводив нанівець
усе своє майбутнє ,
і потрощив безліч сердець,-
то це є незабутнє.
Самому інколи болить
за своє дике хамство,
не поспішаю й вас хвалить,
і у вас таке нахабство.
Люди народжені грішить
і помилки робить - тим більше.
тож не спішіть мене судить,
бо я від вас не гірше.
02.11.2014 Дмитро Єрмак..
_________________________________________________________________________________________
***
Серце у матері болить,
ця біль просто нестерпна,
вона хвилюється щомить
і кожен день на нервах.
Вона на захист України
зростила свого сина,
І скільки б літ йому не бу̀ло,-
для неї він -дитина.
він записався добровольцем
і цим пишатись треба,
для неї він є ясним сонцем,
що вийшло серед неба.
20.10.2014 Дмитро Єрмак..
_________________________________________________________________________________________
***
Руки по швам, стояти струнко,
гімн України грає,
від нот та слів в моєму серці
аж в жар ,бува, кидає.
Це є мелодія свободи,
Слова немов пророчі,
він не заради нагороди
писав тяжкої ночі.
Його старання не забуті,
тепер це в наших жилах,
він виконав своє завдання,
тепер все в наших силах!
24.10.2014 Дмитро Єрмак..
_________________________________________________________________________________________
***
Пох*їзм - це оборона,
Це самозахист від людей,
це є бар'єр, це є заслона
майже від всіх злісних ідей.
Це є стіна, це перешкода
від дихаючих блукачів.
Це є не Божа нагорода,-
Це є трофей утікачів.
Це почуття занадто цінне-
не кожен здатен на таке.
Воно ніяк аж не злочинне,
Тільки життя стає тяжке.
21.10.2014 Дмитро Єрмак..
_________________________________________________________________________________________
***
Нас переслідує минуле,
воно нас всіх тримає.
Дуже сумую за всім тим,
чого уже немає
І ті події, ті моменти,
Які у житті сталися,
Повідпускали їх без о̀пору
І дуже просто здалися.
Ми як завжди в своєму репертуарі
Подавлено повісили носи,
ми знову у собі позамикалися,
Аналізуючи всі мінуси й плюси.
19.10.2014 Дмитро Єрмак
_________________________________________________________________________________________
***
Забилось серце патріота,
Пульсує без упину,
А нас примушують страждати,
А нам стріляють в спину
Нас хочуть роз'єднати,
Щоб знищити, згноїти
Та наший дух не зламний
Його вам не убити.
Ніхто не зможе мій народ
знов кинути в кайдани .
Ми знову вам влаштуємо
стотисячні Майдани
Ми відбудуєм знову "Січ",
Ми вдя̀гнем шаровари,
І в вишиванках пліч-о-пліч
Настане момент кари.
Ми вам згадаємо усе,
що ви для нас зробили,
Як мій народ у тридцять третьому
один одного їли
Та зараз ви говорите,
цього не могло бути
А ми відчули на собі
і нам це не забути..
15.10.2014 Дмитро Єрмак..
_________________________________________________________________________________________
***
У цих очах я потопав,
у них я задихався.
Я в них вбачав правдивий зміст,
Але я помилявся
Так дивно,та в людей
одні лишень відмазки,-
вони ,щоб догодити всім,
вдягають різні маски..
15.10.2014 Дмитро Єрмак..
_________________________________________________________________________________________
***
Кожен юнак,
Кожна дівчѝна
повинні пам'ятати,
що в нашому віці - не любов,
у нас пусті трактати.
ми в соціальній мережі
цитуємо кохання
У нашому вѝпадку - це сміх,
це просто глузування
Авжеж ,і я, і я також
один із цих "болванів" :
в п'ятнадцять років я не вірю
в любов з пустих екранів
13.10.2014 Дмитро Єрмак..
_________________________________________________________________________________________
***
Не журися,батьку,
не сумуй,матусю.
Скоро повернуся,
я ще повернуся.
Я іду у пекло
там де всіх вбивають,
Так, але ж ви знайте
ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ !
12.10.2014 Дмитро Єрмак..
_________________________________________________________________________________________
***
Погляд - ніж,
а слово - постріл
так було і буде:
той, хто ріже і стріляє,-
щастя не здобуде
Зазвичай це люди горді,
горді і байдужі.
Їхнє слово - гостре лезо
буде різать душі.
12.10.2014 Дмитро Єрмак..
_________________________________________________________________________________________
***
Упав на землю і заснув,
У вічний сон поринув,
Не зміг побачити усе-
Він у бою загинув.
Пишу не для піару,
І не для слави той дурної.
Пишу я це для того,
Щоб славити героїв.
Щоб юне покоління,
Такі, як я хлопчини,
Не забували подвиги
Солдатів України!
11.10.2014 Дмитро Єрмак..
Шануй Героїв України!
_________________________________________________________________________________________
***
Він героїчно у руках тримає автомата,
він задля того тут стоїть,
щоб не пустити ката.
Він за ідею українську ладен життя скласти,
Та не допустить Україні на коліна впасти.
Не буде більше комунізму,нацизму і фашизму,-
тут буде тільки наший дух!
наш дух- Патріотизму!
10.10.2014 Дмитро Єрмак..
_________________________________________________________________________________________
***
Я б хотів змінити світ
стислими рядками,
я вам ска̀жу лиш одне,
тільки це між нами
У Росії є хвороба
і вона наві̀ки:
їм ніколи не здобути вже від неї ліки.
Позрікались вони слави,
що була здобута
Їхній розум, їхня воля в кайда̀ни окута.
10.10.2014 Дмитро Єрмак..
_________________________________________________________________________________________
***
Ну навіщо ви на сході почали стріляти?
Я ж тепер вас навікѝ буду проклинати!
Я вас, люде, зневажаю!
Не люблю вас, гадів!
От навіщо ви почали в нас стріляти з "Градів"?
Таким чином ви хотіли силу показати?
Ви невинних людей наших почали вбивати!
Звинуватили в фашизмі,
та хіба ж це слушно?
Мій дідусь, так, як і твій, бився відчайдушно!
Я Бандера?0_о
Та якби ж то, я й не проти ,друже,
але ж я простий хлопчина,
не настільки дужий.
Всім, хто б'ється за Вкраїну, я вклоняюсь низько
Я пишаюсь своїм Батьком, він...пішов...у...військо.
09.10.2014 Дмитро Єрмак..
_________________________________________________________________________________________
***
Загартовані тіла звикли вже до болю,
Хлопці наші на Донбасі здобувають волю,
Стали в бій вони за матір, Матір-Україну,
Не допустять вони ката в нашую хатину.
Який місяць вже на сході іде бій запеклий
Хто походить із вогню, той уже безсмертний
Не візьмеш уже солдата чергою із "Градів"
Все тому, що він боровся, він боровсь за Матір.
07.10.2014 Дмитро Єрмак..
_________________________________________________________________________________________